пошлюблений

ПОШЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до пошлю́бити.

— А це кажуть, що вона ніби пошлюблена з тим низовиком, а опинилася у війську гетьмана Жолкєвського і, певне, за дружину йому в поході править (Ле, Наливайко, 1957, 351).

Значення в інших словниках

1. пошлюблений — пошлю́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пошлюблений — -а, -е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошлюбити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошлюблений — ПОШЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. до пошлю́бити. – А це кажуть, що вона ніби пошлюблена з тим низовиком, а опинилася у війську гетьмана Жолкєвського і, певне, за дружину йому в поході править (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах