поштурхувати

ПОШТУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

1. кого, що. Штурхати час від часу чимось.

Він поштурхував важким ломом зрадливу кригу (В. Кучер).

2. ким. Виявляти зневагу до кого-небудь.

Квасюк .. жінкою почав поштурхувати. Вона йому вже наприкрилася, бо була стара й негарна (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. поштурхувати — пошту́рхувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поштурхувати — Попихати <�коверзувати з> кого, їздити верхи на <�по голові> кому, потирати руки об кого.  Словник синонімів Караванського
3. поштурхувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 перех. Штурхати час від часу що-небудь чимось. 2》 неперех., ким. Виявляти зневагу до кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поштурхувати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. поштурхувати — ПОШТУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. перех. Штурхати час від часу що-небудь чимось. Він поштурхував важким ломом зрадливу кригу (Кучер, Пов. і опов., 1959, 249). 2. неперех., ким. Виявляти зневагу до кого-небудь. Квасюк.. жінкою почав поштурхувати.  Словник української мови в 11 томах