поштурхувати
ПОШТУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. перех. Штурхати час від часу що-небудь чимось.
Він поштурхував важким ломом зрадливу кригу (Кучер, Пов. і опов., 1959, 249).
2. неперех., ким. Виявляти зневагу до кого-небудь.
Квасюк.. жінкою почав поштурхувати. Вона йому вже наприкрилася, бо була стара й негарна (Гр., II, 1963, 262).
Словник української мови (СУМ-11)