поштурховисько
ПОШТУРХО́ВИСЬКО, а, с., розм.
Те саме, що попи́хач.
[Мати(до Лукаша):] Та невже ж ти не скажеш їй стулити губу? Що ж то, чи я їй поштурховисько якесь? (Леся Українка);
– Всю Європу засмоктав той Гітлер. Поштурховиськами зробив тих людей (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)