по-вуличному

ПО-ВУ́ЛИЧНОМУ, присл., розм.

Неофіційно, на прізвисько.

На західній околиці села, біля самого байраку, живе Йосип Вихор, по-вуличному – Йонька (Григорій Тютюнник);

Наспівуючи, я добігаю до обійстя дядька Миколи, якого по-вуличному прозивають Бульбою (М. Стельмах);

Жартував тільки Філон, на прізвище Мальований, по-вуличному Кібчик (Ю. Мушкетик);

Був то Іван Гуца, по-вуличному Панок, що десять років у графа Сангушки за льокая служив (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. по-вуличному — по-ву́личному прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. по-вуличному — присл., розм. Неофіційно, на прізвисько.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-вуличному — ПО-ВУ́ЛИЧНОМУ, присл., розм. Неофіційно, на прізвисько. На західній околиці села, біля самого байраку, живе Йосип Вихор, по-вуличному — Йонька (Тют., Вир, 1964, 6); Наспівуючи, я добігаю до обійстя дядька Миколи, якого по-вуличному прозивають Бульбою (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 24).  Словник української мови в 11 томах