по-старечому
ПО-СТАРЕ́ЧОМУ, присл.
Як стара людина, як старі люди, старечо; за звичаєм старих людей.
– В суботу ми приїдемо, коли попросите, та спечемо коровай та шишки, та й погуляємо й потанцюємо по-старечому, – допоминалась сваха (І. Нечуй-Левицький);
Тихо пішов [професор] у кімнату, по-старечому важко переставляючи ноги і м'яко човгаючи по підлозі туфлями (В. Собко);
Мирослав сидів біля вікна, по-старечому спокійний (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)