по-справжньому
ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ, присл.
1. з дієсл. Так, як слід, як повинно бути.
Грицько підріс – в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (А. Головко);
// У повній мірі, на повну силу.
По-справжньому відкрились Ганні очі на них [бандитів] під час наскоку на комуну (О. Гончар);
Значення префікса по-справжньому розкривається при взаємодії його з іншими морфемами. Отже, найкраще спільність у значенні або розходження у смислових відтінках можна виявити при зіставленні префіксів (з наук. літ.);
// Глибоко, не поверхово.
– Ти скажи, по-справжньому любиш мене? (М. Стельмах);
Максим і раніше бачив валки циган, які важко пересувалися на старих шкапах або стояли табором десь на околицях селищ, але тільки ця безпосередня зустріч з Голдою і розмова з нею схвилювали його по-справжньому (Д. Ткач);
// Серйозно, не жартома.
Знову войовниче підіймає [дитя] на нього руку, ладне по-справжньому захищати себе (М. Стельмах);
Провчити надумали блудливого попа по-справжньому (Ю. Збанацький).
2. з прикм. Насправді, дійсно, в дійсності.
Він знав, що небагато стрічається по-справжньому щасливих родин (М. Стельмах);
Драматургія Я Галана – по-справжньому сучасна і художньо-самобутня (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)