по-справжньому

ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ, присл.

1. з дієсл. Так, як слід, як повинно бути.

Грицько підріс – в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (А. Головко);

// У повній мірі, на повну силу.

По-справжньому відкрились Ганні очі на них [бандитів] під час наскоку на комуну (О. Гончар);

Значення префікса по-справжньому розкривається при взаємодії його з іншими морфемами. Отже, найкраще спільність у значенні або розходження у смислових відтінках можна виявити при зіставленні префіксів (з наук. літ.);

// Глибоко, не поверхово.

– Ти скажи, по-справжньому любиш мене? (М. Стельмах);

Максим і раніше бачив валки циган, які важко пересувалися на старих шкапах або стояли табором десь на околицях селищ, але тільки ця безпосередня зустріч з Голдою і розмова з нею схвилювали його по-справжньому (Д. Ткач);

// Серйозно, не жартома.

Знову войовниче підіймає [дитя] на нього руку, ладне по-справжньому захищати себе (М. Стельмах);

Провчити надумали блудливого попа по-справжньому (Ю. Збанацький).

2. з прикм. Насправді, дійсно, в дійсності.

Він знав, що небагато стрічається по-справжньому щасливих родин (М. Стельмах);

Драматургія Я Галана – по-справжньому сучасна і художньо-самобутня (з наук. літ.).