по-справжньому

ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ (так, як слід, як прийнято, як повинно бути), НАВСПРА́ВЖКИ розм., ФОРМА́ЛЬНО заст. Грицько підріс — в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (А. Головко); (Гаврик:) Коли б ти знала, як тяжко мені бачити тебе такою! (Настя:) Пошкодуй же мене навсправжки (М. Кропивницький); Вже до кінця Йон не відступавсь від Гашіци: він формально залицявся (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-справжньому — по-спра́вжньому прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. по-справжньому — присл. 1》 з дієсл. Так, як слід, як повинно бути. || Повною мірою, на повну силу. || Глибоко, не поверхово. || Серйозно, не жартома. 2》 з прикм. Насправді, дійсно, в дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. по-справжньому — По-спра́вжньому, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. по-справжньому — ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ, присл. 1. з дієсл. Так, як слід, як повинно бути. Грицько підріс – в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (А. Головко); // У повній мірі, на повну силу. Словник української мови у 20 томах
  5. по-справжньому — ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ, присл. 1. з дієсл. Так, як слід, як повинно бути. Грицько підріс — в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (Головко, II, 1957, 512); По-справжньому зажили сільські трудівники, коли об’єдналися... Словник української мови в 11 томах