по-справжньому

ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ (так, як слід, як прийнято, як повинно бути), НАВСПРА́ВЖКИ розм., ФОРМА́ЛЬНО заст. Грицько підріс — в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (А. Головко); (Гаврик:) Коли б ти знала, як тяжко мені бачити тебе такою! (Настя:) Пошкодуй же мене навсправжки (М. Кропивницький); Вже до кінця Йон не відступавсь від Гашіци: він формально залицявся (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. по-справжньому — по-спра́вжньому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-справжньому — присл. 1》 з дієсл. Так, як слід, як повинно бути. || Повною мірою, на повну силу. || Глибоко, не поверхово. || Серйозно, не жартома. 2》 з прикм. Насправді, дійсно, в дійсності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-справжньому — По-спра́вжньому, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. по-справжньому — ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ, присл. 1. з дієсл. Так, як слід, як повинно бути. Грицько підріс – в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (А. Головко); // У повній мірі, на повну силу.  Словник української мови у 20 томах
5. по-справжньому — ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ, присл. 1. з дієсл. Так, як слід, як повинно бути. Грицько підріс — в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (Головко, II, 1957, 512); По-справжньому зажили сільські трудівники, коли об’єдналися...  Словник української мови в 11 томах