по-справжньому

по-спра́вжньому

присл.

1》 з дієсл. Так, як слід, як повинно бути.

|| Повною мірою, на повну силу.

|| Глибоко, не поверхово.

|| Серйозно, не жартома.

2》 з прикм. Насправді, дійсно, в дійсності.

Значення в інших словниках

1. по-справжньому — по-спра́вжньому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-справжньому — По-спра́вжньому, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. по-справжньому — ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ, присл. 1. з дієсл. Так, як слід, як повинно бути. Грицько підріс – в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (А. Головко); // У повній мірі, на повну силу.  Словник української мови у 20 томах
4. по-справжньому — ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ (так, як слід, як прийнято, як повинно бути), НАВСПРА́ВЖКИ розм., ФОРМА́ЛЬНО заст. Грицько підріс — в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (А.  Словник синонімів української мови
5. по-справжньому — ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ, присл. 1. з дієсл. Так, як слід, як повинно бути. Грицько підріс — в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (Головко, II, 1957, 512); По-справжньому зажили сільські трудівники, коли об’єдналися...  Словник української мови в 11 томах