правнучок

ПРА́ВНУЧОК, чка, ч.

Зменш. до пра́внук.

– А оце тобі два яблука від найменшого Костогризового правнучка (В. Лихоносов).

Значення в інших словниках

1. правнучок — пра́внучок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови