правобіч
ПРАВО́БІЧ, присл., рідко.
Те саме, що право́руч; протилежне лівобіч.
Всі тихо виходять. Залишається тільки Оленка, стоїть правобіч з револьвером в руках (Мирослав Ірчан);
Он уже правобіч видно червоні колони університету (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)