правобіч

право́біч

присл., рідко.

Те саме, що праворуч; прот. лівобіч.

Значення в інших словниках

1. правобіч — право́біч прислівник праворуч незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. правобіч — ПРАВО́БІЧ, присл., рідко. Те саме, що право́руч; протилежне лівобіч. Всі тихо виходять. Залишається тільки Оленка, стоїть правобіч з револьвером в руках (Мирослав Ірчан); Он уже правобіч видно червоні колони університету (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. правобіч — ПРАВО́РУЧ (з правого боку), СПРА́ВА, ПО ПРА́ВУ РУ́КУ (НА РУЧ), ВПРА́ВО розм., ПРАВО́БІЧ розм., ОДЕСНУ́Ю церк., заст. По стрімких шпичастих горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хатинки сельця (М.  Словник синонімів української мови
4. правобіч — Право́біч, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. правобіч — ПРАВО́БІЧ, присл., рідко. Те саме, що право́руч; протилежне лівобіч. Всі тихо виходять. Залишається тільки Оленка, стоїть правобіч з револьвером в руках (Ірчан, І, 1958, 209); Он уже правобіч видно червоні колони університету (Загреб., Диво, 1968, 124).  Словник української мови в 11 томах
6. правобіч — Правобіч нар. По правую сторону. Стоячи правобіч жертівні. Єв. Л. І. 11.  Словник української мови Грінченка