правописний

ПРАВОПИ́СНИЙ, а, е.

Прикм. до право́пис.

Правописна система, що практикувалася в західних областях, у багатьох моментах була відмінна від правопису Наддніпрянської України (з наук. літ.);

У травні 1928 року в Харкові відбулася правописна конференція, яка схвалила новий, розширений український правописний кодекс (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. правописний — правопи́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. правописний — [правописнией] м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. правописний — -а, -е. Прикм. до правопис.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. правописний — Правопи́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. правописний — ПРАВОПИ́СНИЙ, а, е. Прикм. до право́пис. Правописна система, що практикувалася в західних областях, у багатьох моментах була відмінна від правопису Наддніпрянської України (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 315).  Словник української мови в 11 томах
6. правописний — Правописний, -а, -е Относящійся къ правописанію, орѳографическій. Желех.  Словник української мови Грінченка