Словник української мови у 20 томах

правочинний

ПРАВОЧИ́ННИЙ, а, е, юр.

Який ґрунтується на законному праві, має певні повноваження.

Так і не відбулися акціонерні збори ВАТ “Укрнафта”. З'явилися лише 52 відсотки акціонерів, а для того, щоб збори були правочинними, необхідно шістдесят (з газ.);

Правочинна ухвала;

Правочинне рішення.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. правочинний — правочи́нний прикметник  Орфографічний словник української мови