праобраз
ПРАО́БРАЗ, у, ч.
Те саме, що прототи́п.
Його праобразом ставала не одна особа, а ціле сплетіння яскравих характерів представників суспільства, уярмленого неправими законами (з наук.-попул. літ.);
Зрештою на арену виходять могутні племінні боги-покровителі. Виникає певний пантеон божеств – праобраз пантеонів “Рігведи” та “Авести”, складаючи основу індоіранської міфології (з наук. літ.);
У самій Елладі окремі поліси об'єднувалися в союзи – праобраз сучасних держав (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)