превисоченний
ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм.
Надзвичайно високий.
Івга розказувала: “Горниці, – каже, – превисоченні, вікна великі, мов двері; а двері, як ворота” (Г. Квітка-Основ'яненко);
Чи довго вона йшла, чи недовго, коли дивиться – стоять два превисоченні дуби, а поміж дубами сидить стара жінка (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)