превосходительство
ПРЕВОСХОДИ́ТЕЛЬСТВО, а, с., у сполуч. із займ. ваше, його, їх.
1. У дореволюційній Росії – титулування високих за чином військових і урядових службовців, а також форма звертання до них.
Гриць одказав не словами, а зблідлим обличчям та стухлими очима, що [поїде у повіт] – коли воля його превосходительства (Панас Мирний);
Взявши папку, сенатор позадкував від столу, але біля порога знов зупинився в нерішучості. – Ваше превосходительство, ще мені хотілось би дещо уточнити... (О. Гончар).
2. Уживається в дипломатичній мові як форма звертання до керівників та членів урядів іноземних держав.
Словник української мови (СУМ-20)