превосходительство

ПРЕВОСХОДИ́ТЕЛЬСТВО, а, с., у сполуч. із займ. ваше, його, їх.

1. У дореволюційній Росії — титулування високих за чином військових і урядових службовців, а також форма звертання до них.

Гриць одказав не словами, а зблідлим обличчям та стухлими очима, що [поїде у повіт] — коли воля його превосходительства (Мирний, III, 1954, 189);

Взявши папку, сенатор позадкував від столу, але біля порога знов зупинився в нерішучості. — Ваше превосходитель-ство, ще мені хотілось би дещо уточнити… (Гончар, II, 1959, 211).

2. Уживається у дипломатичній мові як форма звертання до керівників та членів урядів іноземних держав.

Значення в інших словниках

1. превосходительство — превосходи́тельство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. превосходительство — -а, ч. 1》 В Росії до 1917 р.: титулування осіб, які мали чин генерал-майора, генерал-лейтенанта, а також відповідних їм цивільних чинів і їхніх дружин. 2》 дипл. Іменування керівників і членів урядів іноземних держав, а також титулування деяких глав держав.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. превосходительство — (титул) превисокість  Словник чужослів Павло Штепа
4. превосходительство — ПРЕВОСХОДИ́ТЕЛЬСТВО, а, с., у сполуч. із займ. ваше, його, їх. 1. У дореволюційній Росії – титулування високих за чином військових і урядових службовців, а також форма звертання до них.  Словник української мови у 20 томах