президент
ПРЕЗИДЕ́НТ, а, ч.
1. Виборний глава держави.
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України (з мови документів);
Главу французької республіки – президента – обирають на сім років на спільному засіданні Національних зборів і Ради республіки (з навч. літ.).
2. чого. Виборний голова, керівник установи, організації; товариства тощо.
– Не зашкодить, коли звелю дати президентові суду маленьке вияснення (І. Франко);
В 1764 р. царський уряд остаточно ліквідував гетьманство, доручивши управління Україною відновленій Малоросійській колегії на чолі з її президентом графом П. Рум'янцевим (з наук. літ.);
На Міжнародному конгресі у Вашінгтоні Костянтина Дмитровича [Глінку] було обрано президентом засідання (з наук.-попул. літ.);
Першим президентом Академії наук України був академік Володимир Іванович Вернадський, видатний мінералог і хімік (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)