презирство

ПРЕЗИ́РСТВО, а, с.

1. Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь.

Глянув [пелікан] з мукою й презирством На совиную породу (Леся Українка);

Кинувши слово презирства зрадливим товаришам, я став вимагати свої документи (С. Васильченко);

Проти вікна на сірому тлі вечора темна незграбна Тихонова постать ледве помітно ворухнулась, і голос глухий, повний ненависті й презирства: – Ти, Гнидо, зубів не вишкіряй (А. Головко).

2. Байдужість, неповажне ставлення до чого-небудь.

Тут [у камерах] поруч зі смертю буяло життя – сумне, інколи веселе, а в цілому повне презирства і зневаги до смерті, яка хижою кішкою чатувала за дубовими дверима на кожного [в'язня] (Ю. Збанацький);

До милиць своїх Сашко ставиться насмішкувато, з якимось веселим презирством (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. презирство — (про зневажливе ставлення до когось) зневага, підсил. гордування.  Словник синонімів Полюги
2. презирство — прези́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. презирство — див. ЗНЕВАГА.  Словник синонімів Караванського
4. презирство — -а, с. 1》 Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь. 2》 Байдужість, неповажне ставлення до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. презирство — Погорда, зневага, огида  Словник чужослів Павло Штепа
6. презирство — БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. презирство — Прези́рство, -ва, -ву (а не призи́рство)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. презирство — ПРЕЗИ́РСТВО, а, с. 1. Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь. Глянув [пелікан] з мукою й презирством На совиную породу (Л. Укр., IV, 1954, 189); Кинувши слово презирства зрадливим товаришам, я став вимагати свої документи (Вас.  Словник української мови в 11 томах
9. презирство — Презирство, -ва с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою. Котл. Н. П. 373.  Словник української мови Грінченка