(про зневажливе ставлення до когось) зневага, підсил. гордування.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
презирство —
прези́рство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
презирство —
див. ЗНЕВАГА.
Словник синонімів Караванського
презирство —
-а, с. 1》 Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь. 2》 Байдужість, неповажне ставлення до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
презирство —
Погорда, зневага, огида
Словник чужослів Павло Штепа
презирство —
ПРЕЗИ́РСТВО, а, с. 1. Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь. Глянув [пелікан] з мукою й презирством На совиную породу (Леся Українка); Кинувши слово презирства зрадливим товаришам, я став вимагати свої документи (С.
Словник української мови у 20 томах
презирство —
БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм.
Словник синонімів української мови
презирство —
Прези́рство, -ва, -ву (а не призи́рство)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
презирство —
ПРЕЗИ́РСТВО, а, с. 1. Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь. Глянув [пелікан] з мукою й презирством На совиную породу (Л. Укр., IV, 1954, 189); Кинувши слово презирства зрадливим товаришам, я став вимагати свої документи (Вас.
Словник української мови в 11 томах
презирство —
Презирство, -ва с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою. Котл. Н. П. 373.
Словник української мови Грінченка