презренний

ПРЕЗРЕ́ННИЙ, а, е, рідко.

Який заслуговує на презирство (у 1 знач.), викликає почуття презирства.

Гетьманські “вартові” для одесита з околиць були презренними паріями (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. презренний — презре́нний прикметник який викликає зневагу розм., рідко, переважно у складі фразеологізму  Орфографічний словник української мови
2. презренний — ПРЕЗРЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Який заслуговує на презирство (у 1 знач.), викликає почуття презирства. Гетьманські «вартові» для одесита з околиць були презренними паріями (Смолич, Світанок.., 1953, 93). ◊ Презре́нний мета́л, зневажл. — гроші.  Словник української мови в 11 томах