прелютий
ПРЕЛЮ́ТИЙ, а, е, розм.
Дуже лютий.
Тепер прелютая година На нашій славній Україні .. Не мені тепер, старому, Булаву носити (Т. Шевченко);
Що мені царство, ксьондза́ми обіцяне, Чорні прочани з фальшивими лицями, Мертва латина й прелюті апостоли (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)