пресвітеріанство
ПРЕСВІТЕРІА́НСТВО, а, с., рел.
Одна з течій кальвінізму, поширена у Великобританії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів “дешевої” церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.).
В основі кальвінізму лежить догмат про “абсолютне напередвизначення” Богом людської долі ще до створення світу. Існує в трьох формах: реформатство, пресвітеріанство, конгрегаціоналізм (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)