пресвітеріанство

пресвітеріа́нство

1. Одна з течій кальвінізму, що виникла в Англії у 16 столітті. Послідовники П. визнають служителем культу лише пресвітера, додержуються самоврядування церковної громади.

2. Релігійно-політичне найбільш помірковане угруповання пуритан під час Англійської буржуазної революції 17 ст., що відображало інтереси великої буржуазії.

Значення в інших словниках

1. пресвітеріанство — пресвітеріа́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пресвітеріанство — -а, с., рел. Одна з течій кальвінізму, поширена у Великій Британії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів "дешевої" церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пресвітеріанство — ПРЕСВІТЕРІА́НСТВО, а, с., рел. Одна з течій кальвінізму, поширена у Великобританії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів “дешевої” церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах
4. пресвітеріанство — ПРЕСВІТЕРІА́НСТВО, а, с., рел. Одна з течій кальвінізму, поширена у Великобританії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів «дешевої» церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах