пресвітеріанство

пресвітеріа́нство

-а, с., рел.

Одна з течій кальвінізму, поширена у Великій Британії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів "дешевої" церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. пресвітеріанство — пресвітеріа́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пресвітеріанство — ПРЕСВІТЕРІА́НСТВО, а, с., рел. Одна з течій кальвінізму, поширена у Великобританії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів “дешевої” церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах
3. пресвітеріанство — пресвітеріа́нство 1. Одна з течій кальвінізму, що виникла в Англії у 16 столітті. Послідовники П. визнають служителем культу лише пресвітера, додержуються самоврядування церковної громади.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. пресвітеріанство — ПРЕСВІТЕРІА́НСТВО, а, с., рел. Одна з течій кальвінізму, поширена у Великобританії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів «дешевої» церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах