престолонаслідування

ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДУВАННЯ, я, с., книжн.

Наслідування престолу, влади монарха спадково; порядок передачі влади монарха престолонаслідникові.

При наступниках Петра І столичні дворяни втручались у питання престолонаслідування і влаштовували двірцеві перевороти (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. престолонаслідування — престолонаслі́дування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. престолонаслідування — -я, с., книжн. Наслідування престолу, влади монарха спадково; порядок передачі влади монарха престолонаслідникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови