пречудесно
ПРЕЧУДЕ́СНО, розм.
Присл. до пречуде́сний.
[Воздвиженський:] А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (М. Кропивницький);
Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово – розцвітай же, слово! (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)