пречудний
ПРЕЧУДНИ́Й, а, е, розм.
Дуже чудни́й.
[Маня (між тим ухопила газету і погляділа):] Його портрет .. А збоку замість біографії, адіть, яка нотатка, – пречудна нотатка, слухайте! (І. Франко).
ПРЕЧУ́ДНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що пречудо́вий.
Пречудний ранок був, сміялось небо, Співали пташки, .. Іскрилася роса на всіх листочках (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)