пречудесно
ПРЕЧУДЕ́СНО, розм. Присл. до пречуде́сний.
[Воздвиженський:] А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (Кроп., II, 1958, 251);
Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово — розцвітай же, слово! (Тич., II, 1957, 178).
Словник української мови (СУМ-11)