пречудовий

ПРЕЧУДО́ВИЙ, а, е, розм.

Який має відмінні якості, властивості.

Настя заспівала – та пречудовим же голосом, аж душа в небо рвалась (Ганна Барвінок);

Смак у Маші пречудовий (С. Олійник);

Напевне, і серце крилате Плекаю в собі недарма, Щоб, з мандрів прибувши, сказати: “Країн пречудових багато, А кращої в світі нема!” (П. Воронько);

Багаторічні трави, як відомо, – пречудовий попередник для озимини (з газ.);

// Надзвичайно гарний, приємний для очей.

Три пречудові книжки закрасили і стіл, і навіть усю хату (І. Нечуй-Левицький);

Я маю в певнім схові .. окраси пречудові – Браслети, персники, та посуд дорогий, Та зброї пишної багато (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

// Виконаний досконало.

Килим був вишитий гарусом та шовком. Робота була пречудова (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. пречудовий — пречудо́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пречудовий — див. витіюватий; хороший  Словник синонімів Вусика
3. пречудовий — -а, -е, розм. Який має відмінні якості, властивості. || Надзвичайно гарний, приємний для очей. || Виконаний досконало.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пречудовий — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. пречудовий — ПРЕЧУДО́ВИЙ, а, е, розм. Який має відмінні якості, властивості. Настя заспівала — та пречудовим же голосом, аж душа в небо рвалась (Барв., Опов.., 1902, 219); Смак у Маші пречудовий (С. Ол., Вибр.  Словник української мови в 11 томах