прибутний
ПРИБУТНИ́Й, а́, е́, розм.
Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо).
Контора управителя стоїть над великим ставом, який тільки весною трохи веселить прибутна вода, а потім знову плесо чорніє від масних стьоків цукроварні (М. Стельмах);
Вночі загуло з гір. Це була не та вода, що її ждуть заздалегідь напровесні паводкові комісії, тала, прибутна вода, що росте по міліметру (О. Гончар);
Тої весни глибокі прибутні води невеличкої річечки Чорний Ташлик, що геть пересихала влітку під палючим промінням південного сонця, вийшли з берегів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)