прибутний

Прибутни́й, -а́, -е́

1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво — прибутне, бо... воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має. Грин. II. 275.

2) Прибылой. Прибутна вода. Канев. у.

Значення в інших словниках

1. прибутний — прибутни́й прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. прибутний — -а, -е, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прибутний — ПРИБУТНИ́Й, а́, е́, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо). Контора управителя стоїть над великим ставом, який тільки весною трохи веселить прибутна вода...  Словник української мови у 20 томах
4. прибутний — Прибутни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. прибутний — ПРИБУТНИ́Й, а́, е́, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо). Контора управителя стоїть над великим ставом, який тільки весною трохи веселить прибутна вода...  Словник української мови в 11 томах