прибутний

ПРИБУТНИ́Й, а́, е́, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо).

Контора управителя стоїть над великим ставом, який тільки весною трохи веселить прибутна вода, а потім знову плесо чорніє від масних стьоків цукроварні (Стельмах, II, 1962, 280);

Вночі загуло з гір. Це була не та вода, що її ждуть заздалегідь напровесні паводкові комісії, тала, прибутна вода, що росте по міліметру (Гончар, Циклон, 1970. 186);

Тої весни глибокі прибутні води невеличкої річечки Чорний Ташлик, що геть пересихала влітку під палючим промінням південного сонця, вийшли з берегів (Знання.., 9, 1971, 12).

Значення в інших словниках

1. прибутний — прибутни́й прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. прибутний — -а, -е, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прибутний — ПРИБУТНИ́Й, а́, е́, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо). Контора управителя стоїть над великим ставом, який тільки весною трохи веселить прибутна вода...  Словник української мови у 20 томах
4. прибутний — Прибутни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. прибутний — Прибутни́й, -а́, -е́ 1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво — прибутне, бо... воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має. Грин. II. 275. 2) Прибылой. Прибутна вода. Канев. у.  Словник української мови Грінченка