прибуття
ПРИБУТТЯ́, я, с.
Дія за знач. прибу́ти¹.
Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (М. Рильський);
Вирішено було, не чекаючи прибуття наступаючих з півночі регулярних червоних частин, об'єднаними повстанськими силами вдарити на Перекоп (О. Гончар);
Пароплав, що йшов з моря, наближався до берега і дав гудок, сповіщаючи про своє прибуття (М. Трублаїні);
Голову голодностепського арика закладено в глибокій затоці, куди Кзил-Су доходить у часи найінтенсивнішого прибуття води (Іван Ле);
// Явка (на службу, роботу, збори і т. ін.).
Офіцери один за одним вбігали до класу і, взявши під козирок, доповідали підполковнику про своє прибуття (І. Багмут);
Голосно дзенькнув годинниковий механізм у табельній, точно відбивши на картці його [Івана] прибуття на завод (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)