прибуття

ПРИБУТТЯ́, я, с.

Дія за знач. прибу́ти¹.

Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (М. Рильський);

Вирішено було, не чекаючи прибуття наступаючих з півночі регулярних червоних частин, об'єднаними повстанськими силами вдарити на Перекоп (О. Гончар);

Пароплав, що йшов з моря, наближався до берега і дав гудок, сповіщаючи про своє прибуття (М. Трублаїні);

Голову голодностепського арика закладено в глибокій затоці, куди Кзил-Су доходить у часи найінтенсивнішого прибуття води (Іван Ле);

// Явка (на службу, роботу, збори і т. ін.).

Офіцери один за одним вбігали до класу і, взявши під козирок, доповідали підполковнику про своє прибуття (І. Багмут);

Голосно дзенькнув годинниковий механізм у табельній, точно відбивши на картці його [Івана] прибуття на завод (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибуття — прибуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прибуття — Приїзд, прихід, приліт. Словник синонімів Караванського
  3. прибуття — див. явка Словник синонімів Вусика
  4. прибуття — [приебут':а] -т':а Орфоепічний словник української мови
  5. прибуття — -я, с. Дія за знач. прибути. || Явка (на службу, роботу, збори і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прибуття — ПОЯ́ВА (когось, чогось де-небудь), ПОЯ́ВЛЕННЯ рідше, З'Я́ВА розм., З'Я́ВИЩЕ розм., З'ЯВЛЕННЯ розм. рідше; ПРИПЛИ́В (великої кількості когось, чогось); ВИ́ХІД (також дійової особи на сцені). З появою Антона Герасимовича вчителі одразу стають поважними (О. Словник синонімів української мови
  7. прибуття — Прибуття́, -ття́, -ттю́, в -тті́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прибуття — ПРИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. прибу́ти. Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (Рильський, X, 1962, 31); Вирішено було... Словник української мови в 11 томах