прибуття
ПРИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. прибу́ти.
Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (Рильський, X, 1962, 31);
Вирішено було, не чекаючи прибуття наступаючих з півночі регулярних червоних частин, об’єднаними повстанськими силами вдарити на Перекоп (Гончар, II, 1959, 76);
Пароплав, що йшов з моря, наближався до берега і дав гудок, сповіщаючи про своє прибуття (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 30);
Голову голодностепського арика закладено в глибокій затоці, куди Кзил-Су доходить у часи найінтенсивнішого прибуття води (Ле, Міжгір’я, 1953, 246);
// Явка (на службу, роботу, збори і т. ін.).
Офіцери один за одним вбігали до класу і, взявши під козирок, доповідали підполковнику про своє прибуття (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 56);
Голосно дзенькнув годинниковий механізм у табельній, точно відбивши на картці його [Івана] прибуття на завод (Кучер, Трудна любов, 1960, 393).
Значення в інших словниках
- прибуття — прибуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прибуття — Приїзд, прихід, приліт. Словник синонімів Караванського
- прибуття — див. явка Словник синонімів Вусика
- прибуття — [приебут':а] -т':а Орфоепічний словник української мови
- прибуття — -я, с. Дія за знач. прибути. || Явка (на службу, роботу, збори і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прибуття — ПРИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. прибу́ти¹. Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (М. Словник української мови у 20 томах
- прибуття — ПОЯ́ВА (когось, чогось де-небудь), ПОЯ́ВЛЕННЯ рідше, З'Я́ВА розм., З'Я́ВИЩЕ розм., З'ЯВЛЕННЯ розм. рідше; ПРИПЛИ́В (великої кількості когось, чогось); ВИ́ХІД (також дійової особи на сцені). З появою Антона Герасимовича вчителі одразу стають поважними (О. Словник синонімів української мови
- прибуття — Прибуття́, -ття́, -ттю́, в -тті́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)