приваблювати
ПРИВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВА́БИТИ, блю, биш; мн. прива́блять; док., кого, що і без прям. дод.
1. Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати.
Робота цих дівчат [ткаль] Тоню найбільше приваблює, тканини їхні, що ллються барвистими водоспадами із верстатів, їй часто ввижаються (О. Гончар);
Побутовий жанр і теми з історії .. приваблювали Васильківського усе життя (з наук. літ.);
Навіть перші оповідання Івана Сенченка приваблюють безпосередністю письменницького бачення дійсності (з наук. літ.);
Присутність славетної Заньковецької та висока майстерність самого Садовського привабили мене (з мемуарної літ.);
Хіба не можуть привабити нашого письменника могутній Донбас, Дніпрогес, домни Магнітки, Владивосток, Мурманськ? (О. Донченко);
// у сполуч. зі сл. увага. Звертати на себе чиюсь увагу.
Його увагу приваблювали зараз знайомі поля, всіяні рідкими копами небагатого врожаю (А. Шиян);
Толстой – величезний, складний, суперечливий художник – приваблював і приваблює увагу нових і нових поколінь (з наук. літ.);
// перев. у сполуч. зі сл. зір, око. Привертати увагу приємним, гарним виглядом, красою.
Стояла вежа біла, як сніг, приваблювала око (А. Хижняк);
Море привабило мене. Воно розстилалось ген-ген, широке, спокійне і ніжно-рожеве (Леся Українка);
Ще майорани і жоржини привабить зору не могли, росли ще скромними (І. Гончаренко);
// Викликати бажання підійти, подивитися, покуштувати і т. ін.
Після сварки з сестрою дзеркало не тільки не приваблювало Лізу, а навіть сердило її (М. Руденко);
Наставала золота осінь, та ні каштани, ні горіхи не приваблювали тепер Толю, як завжди восени (О. Іваненко);
Красиві, овальної форми крісла на поролоні, одягнені в яскраве вбрання, приваблюють (з газ.);
Тремтить якийсь вогник здалека, – Се певне в хатині лісній; Мене той вогонь не привабить: Неприязно в хаті сумній (Леся Українка).
2. Якимись принадами спонукати бувати де-небудь, приходити куди-небудь, жити десь.
Приваблювала проклятуща жінка козаків та міщан до свого шинку (О. Ільченко);
Чеські королі приваблювали в Чехію німецьких феодалів і дарували їм землю і кріпаків (з навч. літ.);
Край мисливців і проходців дужих [Сахалін] здавна ще приваблював мене (М. Шеремет);
Вечірня прохолода тінистих алей, аромат квітів приваблюють сюди [в парк] кожного (з газ.);
– Скажіть, Оленчук, чим вас привабив цей суворий безрадісний край? (О. Гончар);
Голос молодої циганки, грайливий тон її привабив парубка до гурту (Іван Ле).
3. перев. у сполуч. зі сл. до себе. Викликати в кому-небудь доброзичливе ставлення, симпатію і т. ін.
Мені здається, що на Зорин розвиток мало фатальний вплив життя в .. безтолковій сім'ї Гольштейнів, що, невідомо чим, привабили до себе дядька (Леся Українка);
Щоб остаточно привабити його до себе, привітно всміхнувся [Сагайдачний] і дав йому руку (З. Тулуб);
// Привертати до себе, пробуджуючи кохання.
[Василь:] Та от хоч би сказать і про Лукію. Як, бісова тінь, приваблювала мене до себе, а на думці мала, щоб мені парубки печінки одбили (М. Кропивницький);
Віра ревниво стежила за ним очима, знаючи, хто приваблював його, до кого поспішав він на побачення (А. Шиян);
Привабив інший чарівник те серденько дівоче (П. Грабовський);
Гей, приваблю, зачарую, Закохаю я його, Всім що маю, обдарую Я коханого мого!.. (Микола Чернявський);
// Бути причиною особливої уваги, симпатії, потягу до когось.
Пантелеймона Гавриловича приваблювало в Кузеві вміння триматися на трибуні (М. Руденко);
Було в дівчині щось таке, що й приваблювало Ярину (С. Скляренко);
Обличчя Мар'яни чимсь приваблює його (М. Стельмах);
Ні в зиму, ні в весну мене не приваблять жіночії очі (А. Кримський);
Єдине, чим могло привабити її чисте, синьооке обличчя, – це своєю милою простотою (Я. Гримайло).
4. рідко. Робити кого-небудь своїм прибічником.
– Незнищувати її [старшину] треба, а приваблювати, обертати на свою двірську .. шляхту, на своїх ланцюгових собак (З. Тулуб).
5. Приманювати (птахів, звірів, риб).
І Семен Іванович сам глибоко переконаний, що він знає “слово таке”. Справді, він уміє своїм хрипким голосом приваблювати чирок-самців, спритно висвистуючи любовні пташині рулади, він знає, де лежить заєць і де можна надибати лисицю (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)