приваблювати

прива́блювати

-юю, -юєш, недок., привабити, -блю, -биш; мн. приваблять; док., перех. і без додатка.

1》 Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати.

|| у сполуч. зі сл. увага. Звертати на себе чиюсь увагу.

|| перев. у сполуч. зі сл. зір, око. Привертати увагу приємним, гарним виглядом, красою.

|| Викликати бажання підійти, подивитися, покуштувати і т. ін.

2》 Якимись принадами спонукати бувати де-небудь, приходити куди-небудь, жити десь.

3》 перев. у сполуч. зі сл. до себе. Викликати в кому-небудь доброзичливе ставлення, симпатію і т. ін.

|| Привертати до себе, пробуджуючи кохання.

|| Бути причиною особливої уваги, симпатії, потягу до когось.

4》 рідко. Робити кого-небудь своїм прибічником.

5》 Те саме, що вабити 3).

Значення в інших словниках

1. приваблювати — прива́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приваблювати — (чим) зацікавлювати; (очі) привертати, о. брати на себе всі; (куди) принаджувати, приманювати, заманювати, ПЕРЕМАНЮВАТИ; (до себе) прихиляти, вабити; (добротою) зачаровувати, чарувати; (туристів) стягати; п! СПОКУШАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. приваблювати — див. вабити; прихиляти; спокушати  Словник синонімів Вусика
4. приваблювати — ПРИВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВА́БИТИ, блю, биш; мн. прива́блять; док., кого, що і без прям. дод. 1. Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати.  Словник української мови у 20 томах
5. приваблювати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ...  Словник синонімів української мови
6. приваблювати — ПРИВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВА́БИТИ, блю, биш; мн. прива́блять; док., перех. і без додатка. 1. Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати.  Словник української мови в 11 томах
7. приваблювати — Приваблювати, -люю, -єш сов. в. привабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила. Грин. III. 161.  Словник української мови Грінченка