вабити
ва́бити
-блю, -биш; мн. ваблять; недок.
1》 перех. і неперех. Манити кудись чимось принадним, викликати бажання до чого-небудь.
2》 перех. і неперех. Притягати до себе, викликати потяг.
3》 перех., мисл. Приманювати птахів і звірів вабиком або звуками, підробленими під їхні голоси.
Великий тлумачний словник сучасної української мови