приваблювати —
(чим) зацікавлювати; (очі) привертати, о. брати на себе всі; (куди) принаджувати, приманювати, заманювати, ПЕРЕМАНЮВАТИ; (до себе) прихиляти, вабити; (добротою) зачаровувати, чарувати; (туристів) стягати; п! СПОКУШАТИ.
Словник синонімів Караванського
приваблювати —
див. вабити; прихиляти; спокушати
Словник синонімів Вусика
приваблювати —
-юю, -юєш, недок., привабити, -блю, -биш; мн. приваблять; док., перех. і без додатка. 1》 Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати. || у сполуч. зі сл. увага. Звертати на себе чиюсь увагу. || перев. у сполуч.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приваблювати —
ПРИВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВА́БИТИ, блю, биш; мн. прива́блять; док., кого, що і без прям. дод. 1. Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати.
Словник української мови у 20 томах
приваблювати —
ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ...
Словник синонімів української мови
приваблювати —
ПРИВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВА́БИТИ, блю, биш; мн. прива́блять; док., перех. і без додатка. 1. Викликати у кого-небудь інтерес, відкривати перед кимсь цікаві можливості; зацікавлювати.
Словник української мови в 11 томах
приваблювати —
Приваблювати, -люю, -єш сов. в. привабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила. Грин. III. 161.
Словник української мови Грінченка