привикатися
ПРИВИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм., рідко.
Те саме, що привика́ти 2.
З ким не зналась – повінчалась, Мушу привикаться (П. Чубинський);
Деякі з його камратів сміялися й говорили, що спочатку все буває смутно, але пізніше привикається до всього (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)