привиклий
ПРИВИ́КЛИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до приви́кнути.
– Що ж там знову нового? – спитав, ніби байдужно, гетьман, привиклий до всіляких немилих новин (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)ПРИВИ́КЛИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до приви́кнути.
– Що ж там знову нового? – спитав, ніби байдужно, гетьман, привиклий до всіляких немилих новин (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)