Значення в інших словниках
-
привиклий —
приви́клий дієприкметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
привиклий —
-а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до привикнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
привиклий —
ПРИВИ́КЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до приви́кнути. – Що ж там знову нового? – спитав, ніби байдужно, гетьман, привиклий до всіляких немилих новин (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах
-
привиклий —
ПРИВИ́КЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до приви́кнути.
Словник української мови в 11 томах
-
привиклий —
Привиклий, -а, -е Привыкшій.
Словник української мови Грінченка