привнесений
ПРИВНЕ́СЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до привнести́.
З одного боку, простежується безперервна заселеність та поетапний історичний розвиток автохтонного слов'янського населення, що вже у другій чверті I тис. н. е. приводить до виникнення великих племенних об'єднань, а з другого – розвиток елементів матеріальної культури, привнесених іззовні іраномовним, фракійським, германським, балтським, тюркським населенням (з наук. літ.);
// привне́сено, безос. пред.
Повість [Т. Шевченка “Художник”] не можна розглядати як автобіографію. Чимало тут привнесено художньою фантазією (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)