привластити
ПРИВЛАСТИ́ТИ, ащу́, асти́ш, док., що, рідко.
Те саме, що привла́снити.
[Орфей:] Мені самому казкою здається, .. що зашкарублі пальці обіймали колись так ніжно чарівну сопілку. Ні, певне то тоді був не Орфей, або тепер я привластив свавільно собі чуже імення (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)