Значення в інших словниках
-
привластити —
-ащу, -астиш, док., перех., рідко. Те саме, що привласнити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
привластити —
ПРИВЛАСТИ́ТИ, ащу́, асти́ш, док., що, рідко. Те саме, що привла́снити. [Орфей:] Мені самому казкою здається, .. що зашкарублі пальці обіймали колись так ніжно чарівну сопілку. Ні, певне то тоді був не Орфей, або тепер я привластив свавільно собі чуже імення (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
-
привластити —
ПРИВЛА́СНЮВАТИ (робити своєю власністю, видавати за своє), ПРИСВО́ЮВАТИ, СОБІ́ЧИТИ діал.; ЗАГРІБА́ТИ розм., ХАПА́ТИ розм., ЦУ́ПИТИ розм., ЗАМО́ТУВАТИ вульг. (перев. чужі гроші, майно); ПІДГРІБА́ТИ розм., ПРИСУСІ́ДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
привластити —
ПРИВЛАСТИ́ТИ, ащу́, асти́ш, док., перех., рідко. Те саме, що привла́снити. [Орфей:] Мені самому казкою здається, ..що зашкарублі пальці обіймали колись так ніжно чарівну сопілку. Ні, певне то тоді був не Орфей, або тепер я привластив свавільно собі чуже імення (Л. Укр., І, 1951, 446).
Словник української мови в 11 томах
-
привластити —
Привласти́ти см. привлащати.
Словник української мови Грінченка