привнесений
ПРИВНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привнести́.
Модернізм і консерватизм — явища не привнесені в релігію суб’єктивними побажаннями богословів, а об’єктивно властиві їй (Ком. Укр., 1. 1968, 29);
// привне́сено, безос. присудк. сл.
Повість [Т. Шевченка «Художник»] не можна розглядати як автобіографію. Чимало тут привнесено художньою фантазією (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 339).
Словник української мови (СУМ-11)